|
Hаверх
Hаверх
Hаверх
Hаверх
Hаверх
Hаверх
Hаверх
Hаверх
Hаверх
Hаверх
Hаверх
|
Вступ:
(характеристика структури імміграції)
Міграційний феномен набуває
в Італії більш структурний об’єм, те що вже сталось в інших країнах
Європейського Союзу. Ця важлива стабільність показує зростання
процесу імміграції через збільшення їхніх сімей, неповнолітніх
дітей народжених від іммігрантів (більшість народжені в Італії)
і їх працевлаштування. До мільйону з половиною іммігрантів,
проживаючих в Італії з 2000 року щорічно прибувають більш ніж
100 тисяч нових прибувших. Для нових прибувших необхідно полегшити
доступ до громацьких послуг, обновлюючи обслуговування і таким
способом дати відповідь їхним потребам. Необхідно зазначити,
що іммігрант має сильну потребу допомоги і сильну невпевненність
через незнання механізмів в новому суспільстві. Тобто з одного
боку необхідне адміністративне спрощення, з іншого професійну
фігуру, яка б змогла приблизити їх до нового суспільства, прийняти
цих людей, при необхідності зробити переклад, допомогти заповнити
бланки, уникаючи недорозуміння та заповільнення робочого процесу,
або втрати прав. Найбільш відома функція в багатьох країнах –
функція інтерпретації співбесіди (соціальна інтерпретація )
та з набутими професійними знаннями інтерпритація інших культур.
Іммігранти, які проживають в Італії певний період, особливо,
ті які народжені в цій державі не відмовляючись від їхнього етнічного
походження, покликані набути певної гнучкості для інтеграції
в цьому суспільстві, збагативши таким чином італійське суспільство
в процесі оновлення.
Для здійснення цих змін необхідне
культурне посередництво, яке сприятиме не лише для полегшення
приближення кожного іммігранта до нової реальності, але й в
зближенні та міжкультурному обміні між італійцями та походженцями
з інших країн, даючи поштовх інтеркультурному розвитку.
Ці типи втручання є необхідними для
створення нового збагатшеного суспільства різними культурами,
етніями, мовами та в створенні органічної політики інтеграції
для “нових громадян”, які складають стабільну частину проживаючого
населення.
Данний документ підтведжує потребу
в адміністративному спрощенні для полегшення іммігрантам доступу
до обслуговування та в особливому культурному посередництві
та культурних посередників, згідно нормативи після закону 40/1991.
Ціль цього документу - запропонувати здобувший досвіт в різних
частинах Італії і усунути негативні аспекти на різних рівнях.
1. Адміністративне
спрощення
a) Ціль:
Згідно Єдиного імміграційного документу виникає тенденція
в зміцненні юридичного статусу легально проживаючого іммігранта,
ось чому береться до уваги адміністративне функційовання для
спрощення процедури документів. Механічність і негнучкість
процедури часто приводить до неточності і повернення до нелегальності.
Отож бажано змініти координацію адміністрації в:
- Спрощенні процедури поновлення дозволу
на проживання, вироблення дозволу на проживання, сімейного
об’єднання, визнання дипломів, атестатів.
- Координація процедури дозволу на
проживання, запис до анаграфу, запис в Національний інститут
соціального забеспечення та Національне медичне обслуговування.
- Зменьшення дублікації документів
для виклику, дозволу на проживання, показання гаранції, робочі
пропозиції, тобто все для користі як іноземних так і італійських
громодян залучених в цю процедуру.
Організативні та технологічні ресурси
дають реальну можливість для спрощення адміністративного виконання
від якого, проживаючий іммігрант в Італії має залежність. Досвід
інформаційного відділу з адміністративних компетентних практик
дав хороші результати.
Необхідно додати, що адміністративне спрощення не відноситься
лише до проживаючих іммігрантів, а залучає в себе багато важливих
сфер, як сімейного так і робочого плану (дитячі садочки, житло,
надання ліцензій та залишення інших документів).
б) Соціальна співпраця
Для підтримки цієї справи, яка відноситься до державної адміністрації,
використовуються різні структури соціального значення (синдакати,
падронати, служби добровольців, асоціації як італійські так
і іммігрантів) серед яких можуть виявити персонал здатний працювати
на даній тереторії на рівних умовах з державними установами.
Аналізуючи теперішню критичну ситуацію в соціальній сфері,
беруться до уваги потреби іммігрантів, в створенні засобів
контролю адміністративного функційовання, управління інстанцій
та перегляду скарг у випадках, якщо установи не відповідають
нормам передбаченних законом.
В сфері цієї стратегії, особливо імміграційні
асоціації, не тільки покликані надати послуги лінгвістичних
посередників і інтерпритів, але також можуть дати свій вклад
в інформаційній підтримці, в допомозі і супроводженні при державних
установах. Саме через це вони повинні бути підтримані адміністративно
– тереторіальними організаціями (в наданні приміщення, контрибутів,
в схвалені певних проектів) та повинні бути задіяні в територіальні
комітети, в наради або в аналогічні структури.
Асоціації іммігрантів мають високу
дієздатність, оцінення яких необхідно розглядати в імміграційному
контесті.
Слід зауважити, що залучання іммігрантів
в асоціації різноманітне і пропонує багатосторонні можливості
великої користі: поруч з італійськими асоціаціями, які співпрацьовують
з робочими іммігрантами. Існують асоціації етнічного і міжетнічного
характеру, також існують сумісні асоціації, членами яких являються
як італійці так і іммігранти.
Необхідно в деякій мірі поширити адміністративне
спрощення в посольствах і консульствах.
Безперечно створення необхідних умов
для хороших результатів цієї стратегії являється розвиток підготовчого
впливу в міжкультурних маштабах для покращення функційовання
державних структур на адміністративному рівні.
2. Інтеграція
іммігрантів та культурне посередництво
a) Інтеграційна модель
Інтеграційна модель бере початки з закону 40/1998 в якому підтверджено в деякій мірі універсальність прав і визнано цінність культурної відмінності і походження, які не суперечать фундаментальним цінностям італійського суспільства. Ці цінності повинні поділяти також іммігранти як в свою чергу італійці, покликані поважати культурну відмінність.
Для фукційовання цієї моделі необхідно випробувати нові форми відносин і стосунків, які допомогають в зближенні з іммігрантами і міжкультурному обміні.
Для конкретної реалізації інтеграційної моделі, вибраної законодателем, вимагаеться гнучкість в міжкультурному обміні. Зіткнення на одній тереторії об’єднуватиме фундаментальні правила мирного співпроживання з характерною присутніст’ю людей іноземного походження, яке в наслідку спрятиме динамічному діалектичному порівнянню та взаємній повазі ( мови, літератури, цінностей, традицій, соціальної та юридичної системи).
Культурне посередництво сприятиме цій зустрічі і обміну хто “приймає гостей” і хто приходить як “гість” для подолання загальних цілей в збагатшенні всього суспільства.
b)Культурне посередництво.
Культурне посередництво необхідно розглядати як справжній міст, який об’єднує дві сторони, важливий для інтеграційного процесу іммігрантів і зміненні італійського суспільства, яке схвалює ці зміні з загальним забов’язанням взаємної адаптації.
Співпраця з культурними посередниками - іммігрантами при державних установах допомогає в усуненні комунікативних бар’єрів між італійцями і іммігрантами, усунення конфліктних ситуацій та сприятиме іммігрантам в отриманні їх прав.
Завдання культурного посередника полягає не лише в полегшенні адміністративних практик щодо нових “прибувших”, але й в полегшенні культурної інтеграції іммігрантів, які проживають в Італії і визнанню з сторони італійців співпроживання з іммігратами на рівних правах. Отож сперше в персональних маштабах, потім в колективних залучатимуться в ці зміни групи і асоціації і таким чином сприятимуть інтеграції суспільства.
Посередництво – душа міграційної політики та інтеграції, допомагає зрозуміти значення співпроживання з людьми різних культур, сприяє визначенню і поєднанню можливостей та збагатшенню. Саме ці завдання ставить міграційна політика, демонструючи таким чином, що можливо поєднувати і координувати відмінностями між місцевим населенням і новими “прибувшими”.
Закон 40/1998 перший раз ввів в наше юридичне
упорядкування фігуру культурного посередника, даючи змогу випробуванню
цієї діяльності в 90-х роках.
Культурний посередник – оператор, який має спеціальну підготовку,
яка в процесі інтеграції на територіальному рівні виступає в
ролі моста між іммігрантами, державним обслуговуванням та суспільством,
інтерпретуючи потреби і сприяючи взаєморозумінню.
Культурне посередництво повинно бути професійно визнано, тому
що роль цієї професії не відповідає оператору “джокеру паспарту”,
який не має компетенцій.
Для виконання ролі Культурного посередника важливо знати всі
особливості сфер втручання, робочу типологію, професійні характеристики,
стандарт професійної підготовки, оцінення досвіду та вміння правильного
поведення як з земляками так і з італійцями.
Ось чому підготовленний закон з’явився після випробуваного досвіду
та вз’ятих до уваги різних аспектів.
Наприклад для підготовки важливо мати достатній рівень знань,
щоб виконувати функцію “моста” в адміністративних та інших громадських
структурах. Реквезити іммігрантів повинні відповідти психо-педагогічним
здібностя, інтерпретаційній техніці, професійній витримці посередника.
Для здійснення цієї діяльності в різних сферах важливо визначити
тип підготовки, кількість годин та необхідний рівень знань. Виникає
також необхідність стажу при державних та приватних соціальних
структурах і проспективи безперервної підготовки посередників.
Фунційовання підготовчих проспектив залежить також від визначення
структур, які надають підготовку Культурним посередникам і визначають
сферу їхньої діяльності.
В загальному контексті необхідно зміцнити робочі відносини посередників,
які до сьогоднішніх днів базувались на коопераційній співпраці,
тимчасовому здійсненні професійної діяльності, на координованій
співпраці тривалого характеру та приватно.
3. Протагоністи
асоціацій
Розглядаючи питання посередництва, необхідно
визначити головні критерії асоціацій ( італійських, асоціацій
іммігрантів чи сумісні асоціації, членами яких являються як італійці
так і іммігранти) для укладнення умов з державними структурами
в яких посередники можуть працювати, дотримуючись їхніх цілей.
Залучання посередників необхідне для ухилення ризику бюрократизації
цієї діяльності. Саме через ці підстави асоціації іммігрантів
і організації, які співпрацюють з ними, отримали важливе визнання
(Єдиний документ, стаття 38,4).
Заєристровані асоціації мають можливість укладення робочих
договорів з державними, обласними, провенційними та міськими
структурами для сприяння відносин між адміністративними структурами
та й іммігрантами з різними етнічними, національними, мовними
і релігійними відмінностями.
4. Висновки
Оперативна єдність в
державних структурах для полегшення сприяння інтеграції іммігрантів,
культурне посередництво можна розглядати як досягнення, яке можна
отримати через поширення хорошої практики на установчих рівнях,
порівняння і обговорення при установлених осередках.
Регіони, яким доручається професійна підготовка покликані
звернути увагу на досягнений досвід для встановлення однакових
критеріїв кваліфікації культурних посередників з метою уникнення
розбіжностей між різними регіонами. Через це виникає необхідність
обговорення на регіональному рівні по питанням координації
імміграції та проведення Державно-регіональної конференції.
В свою чергу провінційні установи та міськради, які керують
процесами інтеграції і залучають культурних посередників можуть
дати важливу підтримку для розглядання вищезгаданних питань.
Необхідно, щоб адміністративне спрощення та культурне посередництво
стали темою обговорень і порівнянь в теріторіальних комітетах,
які розглядають питання імміграції і приймають активну участь
в громадському житті.
Нарада по питанням імміграції при Департаменті громадських
справ та апарат координації по питанням імміграції при КНЕЛі
можуть надати їхню підтримку в сприянні обслугованнях цих тем
використовуючи для цього певну суму з Національно фонду соціальної
політики.
З кожним днем феномен імміграції стає
помітнишим в Італії. Спрощення процедур з одного боку та культурне
посередництво з іншого, можуть сприяти вирішенню проблем цього
типу, ось чому необхідно ретельно ставитись до питань імміграції
завчасно підготовлюючи майбутьнє суспільство.
|
